ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ЧИННИКІВ ЗРОСТАННЯ

Post Reply
admin
Администратор
Posts: 55
Joined: 18 Nov 2019, 12:51

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ЧИННИКІВ ЗРОСТАННЯ

Post by admin » 21 Nov 2019, 06:20

В.П. Антонюк, доктор економічних наук, професор,
Інститут економіки промисловості НАН України


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ЧИННИКІВ ЗРОСТАННЯ


На сучасному етапі економіка України демонструє повільні темпи економічного зростання: в 2016 р. – 102,4%, у 2017р. – 102,5%, 2018 – 3,3% [1]. Враховуючи, що у 2014-2015 рр. відбулося значне падіння ВВП (більш ніж на 15% від рівня 2013 року), повільні темпи зростання не забезпечили вихід на втрачені позиції, за показником обсягу ВВП у 2018 складав лише 91% рівня 2013 р. Наслідком було зростання безробіття, зниження добробуту населення, суттєве погіршення соціально-економічних позицій країни на міжнародному рівні. Вихід із такого становища можливий на основі модернізації, високих темпів економічного розвитку, пошуку та активізації усіх можливих чинників зростання, що потребує як теоретичного обґрунтування, так і дієвих заходів економічної політики.
На сучасному етапі пошук нових чинників економічного зростання пов’язаний з реалізацією концепції сталого розвитку. Серед глобальних цілей сталого (збалансованого) розвитку, ухвалених у вересні 2015 р. на 70-й Генеральній Асамблеї ООН, визначено ціль 8 – сприяти тривалому, інклюзивному та збалансованому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх [2]. Україна також обрала для себе цю ціль в якості пріоритетної, що потребує визначення шляхів та інструментів її досягнення.
Проблема економічного зростання мала значну гостроту впродовж усього періоду розвитку незалежної країни. Україна в кінці 80-х років минулого століття входила у склад хоч і не найбільш розвинених, але досить розвинених країн світу. Так, ВВП України у 1990 році складав 93,6 млрд. дол. і займав 32 місце у світі та був на такому ж рівні, як ВВП Греції (97,9 млрд. дол.), ВВП Ірану (96,4 млрд. дол.), ВВП Таїланду (88,3 млрд. дол.), ВВП Югославії (88, 0 млрд. дол.). Частка ВВП України у світі на даний період становила 0,41%. У 90-і роки ХХ століття відбулося глибоке падіння основних показників економічного розвитку України. Впродовж усіх 90-х років динаміка ВВП була від’ємною, його середньорічний приріст у постійних цінах був на рівні -8,1%, частка ВВП України в світі скоротилась в чотири рази і становила у 2000 році близько ) 0,1% [3].
Його обсяг у 1999 р відносно 1990 року склав 40,8% , що обумовило катастрофічне падіння рівня життя населення. З 2000 року в Україні розпочалося економічне зростання, яке перебивалося кризою 2008-2009 рр. Незважаючи на досить високі темпи зростання ВВП в окремі роки (2003 р. – 109,5%, 2004 р. – 111,8%, 2007 р. – 108,8 %), Україна не відновила свого економічного потенціалу, який вона мала на початок незалежності. У 2013 р. ВВП України в порівняльних цінах 1990 р. дорівнював 62,9 млрд. дол., тобто менше 70% від рівня 1990 р. Отже, темпи зростання були недостатніми для подолання відставання та утримання своїх позицій в числі розвинених країн світу.
Соціально-політичний конфлікт 2014 р та воєнна агресія РФ ще більше ускладнили ситуацію. Суттєве падіння темпів економічного зростання у 2014-2015 рр. знову відкинули країну назад, тому у 2016 р ВВП України дорівнював 93,3 млрд. дол., вона займала за цим показником 63-є місце у світі та була на рівні Еквадору (98,0 млрд. дол.), Словаччини (89,8 млрд. дол.), Куби (89,7 млрд. дол.). Частка ВВП України в світі складала 0,12%. Однак ВВП на душу населення в 2016 р. склав 2099 дол., і за цим показником Україна займала 157-е місце у світі, тобто опинилась на рівні Нігерії (2176 дол. на душу населення), Узбекистану (2155 дол.), Судану (2094 дол.) та низки інших країн з низьким рівнем розвитку. ВВП на душу населення в Україні був меншим, ніж ВВП на душу населення в світі (10134 дол.) на 8035 доларів [3].
Як відзначається в Аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році», економічний розвиток України в умовах агресії поступово відновлюється. Досягнуті впродовж 2016–2017 р. позитивні темпи росту ВВП дозволили знизити гостру макроекономічну та соціальну напругу. Ріст реального ВВП України у 2017 р. склав 2,5%, а в 2018 р. перевищив 3%. Водночас за динамікою цього показника Україна відстає від європейського та світового рівня. У глобальному вимірі 2/3 країн світу (120 країн з 190) у 2017 р. випередили Україну за темпами росту реального ВВП, а за прогнозами МВФ, у 2018–2019 рр. таких країн буде понад 100 [4].
Падіння економіки та низькі темпи її розвитку обумовили загострення соціальних проблем. Відносно 2013 р. суттєво зріс рівень безробіття, обрахований за методологією МОП: 2013 – 7,3%, 2017 р. – 9,5%, 2018 р. -8,8%. Відбулося значне зниження реальних наявних доходів населення, у 2017 році вони складали 87,6 % від їх рівня 2013 року [5].
Така економічна динаміка позначилася на глобальних рейтингах України. В даний період Україна має низький ранг за Індексом людського розвитку (88 місце у 2018 р.), хоч у 2010 р. вона займала 69 позицію. Низьким є ранг за Індексом глобальної конкурентоспроможності (83-85 місця у 2016-2018 рр.), який має тенденцію до пониження, відносно 2012-2013 р. – на 10-12 пп. [6].
Цей стислий аналіз показує гостроту для України проблеми підвищення темпів економічного зростання, без вирішення якої неможливо забезпечити нагромадження достатніх коштів для модернізації економіки, структурної перебудови та зростання добробуту населення. Низькі темпи економічного зростання є суттєвою перешкодою на шляху інтеграції України в європейський простір. Для подолання суттєвого відставання темпи зростання мають бути підвищені у 2-3 рази. Для цього необхідно забезпечити модернізацію економіки на інноваційній основі, здійснити перехід до нових моделей зростання на основі людського капіталу та залучення до розвитку усіх членів суспільства. Саме цьому приділяється пріоритетна увага в ЄС, у прийнятій у 2010 р. десятирічній стратегічній програмі Європейського союзу «Європа - 2020» [6] значна увага приділяється збільшенню частки освіченого й креативного населення, інклюзивному залученню до вирішення завдань сталого економічного зростання усіх верств суспільства.
Список використаних джерел
1. Валовий внутрішній продукт. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Оновлена стратегія збалансованого розвитку ЄС. Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Серія «Європейська інтеграці». – 2016. - № 7(151). – 37 с.
3. Валовый внутренний продукт Украины 1990 - 2016. URL: http://be5.biz/makroekonomika/gdp/ua.html
4. Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році». URL: https://niss.gov.ua/ doslidzhennya/naukovi-vidannya/poslannya-prezidenta-ukraini/…
5. Статистична інформація Державної служби статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Україна в міжнародних рейтингах. URL: https://www.sfii.gov.ua/%D1%83%D0%BA%D1% …
7. Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. – Brussels, EC, 2010. – 34 p. – URL: http://ec.europa.eu/europe2020/...

Post Reply

Return to “4.Методи і системи прийняття управлінських рішень.”