ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВИМИ ПОСЛУГАМИ В УМОВАХ РОЗШИРЕННЯ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ

Post Reply
admin
Администратор
Posts: 55
Joined: 18 Nov 2019, 12:51

ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВИМИ ПОСЛУГАМИ В УМОВАХ РОЗШИРЕННЯ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ

Post by admin » 21 Nov 2019, 06:08

Р.С. Серяков, здобувач другого (магістерського) рівня освіти
Сумський національний аграрний університет


ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВИМИ ПОСЛУГАМИ В УМОВАХ РОЗШИРЕННЯ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ

Міжнародна торгівля, як особлива сфера зовнішньоекономічної діяльності, має ряд специфічних рис, котрі відрізняють її від внутрішньо національної торгівлі: урядове регулювання міжнародної торгівлі; самостійна національна економічна політика; соціально-культурні відмінності країн; фінансові та комерційні ризики. Для України зовнішня торгівля виступає не лише джерелом валютних надходжень до бюджету, вона дає можливість зарекомендувати себе на зовнішній арені, а також визначитись з напрямками інтеграції, оскільки зовнішня торгівля, як одна із сфер зовнішньоекономічної діяльності, є основою інтеграції у світове товариство.
В умовах розширення світо господарських зв’язків України розвиток ділових послуг отримує новий імпульс. З одного боку – спрощується доступ іноземних компаній до вітчизняного ринку послуг, а з іншого – відкриваються можливості для виходу вітчизняних виробників послуг до світових ринків.
Для багатьох країн – особливо країн з економікою, що перебувають в перехідному стані чи розвиваються – найбільш практичним методом швидкого створення передового сектору ділових послуг в економіці є переконати іноземні фірми, що спеціалізуються в наданні послуг, заснувати на місці свої представництва.
Державна влада може цьому сприяти через створення сприятливого інвестиційного клімату, а також через встановлення неупереджених та стабільних умов для всіх операторів на ринку, які були б взаємовигідними як для країни, так і для іноземців.
Через існування в багатьох країнах різного роду обмежень та перешкод присутність іноземних постачальників ділових послуг часто приймає форму ліцензованих та контрольованих місцевими владами підприємств, але під відомим у світі ім’ям (якщо дозволено), у яких працюють головним чином місцеві громадяни, причому, у випадку необхідності надання вузькоспеціальних послуг, таке підприємство звертається до материнської компанії, розташованої за кордоном.
Перспектива виникнення сильного місцевого середнього прошарку фірм з надання ділових послуг у країнах з економікою, що розвивається, таких як Україна, залежить не тільки від їх здатності стати конкурентоспроможними у цілій низці послуг, але і також великою мірою від напряму розвитку місцевого попиту.
Для більшої долі діяльності у секторі ділових послуг, створеному завдяки іноземними інвестиціями, характерним є залучення великих місцевих матеріальних та трудових ресурсів.
При відсутності митних тарифів національні виробники послуг можуть бути захищені від конкуренції з іноземними постачальниками завдяки законам та правилам. Первинною метою має забезпечення та розвиток якісних стандартів та послуг з метою захисту споживача та інтересів суспільства загалом. Тягар регулювання є деякою мірою невідворотним, часто збільшується через некомпетентне та неефективне застосування правил державними органами і бажанням обмежити іноземну конкуренцію.
Більшість ділових послуг, окрім ділових послуг, що підлягає ліцензуванню, є предметом спеціального регулювання в багатьох країнах. Це допомагає пояснити, чому ця підгалузь виробництва повністю регулюється положеннями СОТ/ГАТС. Тому перепони, які виникають перед іноземними постачальниками послуг при наданні неліцензованих ділових послуг, сильно залежать від загальної торгівельної політики, режиму іноземного інвестування та ставлення до іноземної робочої сили на ринках цих країн.
Професійні послуги, що підлягають ліцензуванню, регулюються у найбільш повний та суворий спосіб, в особливості щодо вимог до кваліфікації, яку мають особи, що надають послуги, та дотримання жорстких технічних стандартів.
Державні органи всіх рівнів, також як і професійні об’єднання та асоціації, приділяють велику увагу регулюванню стандартів, що стосуються кваліфікації та досвіду спеціалістів та організацій професіоналів.
Обмежувальний вплив засобів регулювання на конкуренцію між професіоналами та взагалі на „доступ на ринок” та „національний режим” іноземних спеціалістів може бути дуже радикальним. Їх застосування має відповідати цілям регулювання.
Типовими бар’єрами від конкурентного проникнення зовні є, наприклад, обмеження за ознакою громадянства для здійснення фізичними особами окремих видів професійної діяльності, або оцінка економічної необхідності, яка обмежує доступ іноземних суб’єктів, що надають послуги певного характеру, до фіксованого їх числа (наприклад, максимальне число іноземних рекламних агенств).
Бар’єри доступу на ринок часто набувають форми обмежень при реєстрації комерційної діяльності. Наприклад, дозвіл на здійснення діяльності отримують тільки фізичні особи чи юридичні особи у формі товариства; інші форми юридичних осіб отримують дозвіл за умови їх спільного управління чи створення спільного підприємства за участю місцевих спеціалістів.
Іншим видом регулювання, що часто застосовують, є обмеження частки капіталу підприємства, яку іноземці мають у власності або контролюють. Внутрішнє дискримінаційне регулювання може також застосовуватися шляхом встановлення умов постійного проживання, вимог до використання місцевих послуг або найму на роботу місцевих спеціалістів, ліцензування стандартів та кваліфікаційних вимог у формі видачі особливих підтверджувальних документів.

Список використаних джерел
1. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник / Михайлова Л.І., Дашутіна Л.О., Могильна Л.М. та інш.. За ред.. д.е.н., проф.. Л.І.Михайлової. – К.: Центр учбової літератури, 2019. – 246 с.
2. Михайлова Л.І. Розвиток ділових послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності Сумської області. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Коллектив авторов. – Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2004, с.91-94.


Post Reply

Return to “1.Управління економічними системами і процесами”