УПРАВЛІННЯ В МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУРАХ: ЧИ ПОТРІБНА ВЕРТИКАЛЬНА КООРДИНАЦІЯ?

Post Reply
admin
Администратор
Posts: 55
Joined: 18 Nov 2019, 12:51

УПРАВЛІННЯ В МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУРАХ: ЧИ ПОТРІБНА ВЕРТИКАЛЬНА КООРДИНАЦІЯ?

Post by admin » 21 Nov 2019, 06:02

І.Ю. Підоричева, кандидат економічних наук
А.І. Землянкін, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Інститут економіки промисловості НАН України (м. Київ)


УПРАВЛІННЯ В МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУРАХ: ЧИ ПОТРІБНА ВЕРТИКАЛЬНА КООРДИНАЦІЯ?

Новий виток глобалізації, масове поширення комп’ютерних інформаційно-комунікаційних технологій обумовили перехід світу до фази цифровізації, персоналізації, мініатюризації, візуалізації та автоматизації усіх процесів [1, с. 9-12, 30].
Повсюдно – на рівні організацій, ринків, країн, глобальних інтеграційних утворень – ієрархії (як основний спосіб організації та координації зв’язків в економіці за часів індустріальної доби) заміняються відкритими, неієрархічними структурами, побудованими на горизонтальних зв’язках, довірі та колективній співпраці (табл.). За словами К. Келлі, зрушення від вертикальної організаційної структури до горизонтальної, від централізованих ієрархій до глобальних мереж стало головною тенденцією останніх трьох десятиліть і вона продовжує набирати силу [2, с. 174].
Таблиця. Характеристика ієрархічного та мережевого порядків за обраними критеріями*
Image

* Складено автором за матеріалами: [3]
Як результат, формується суспільство нового типу – мережеве суспільство, а на його основі – нова (мережева) економіка. В їх основі лежать нові форми соціальних взаємодій – мережеві (онлайнові та оффлайнові) комунікації, позбавлені будь-яких просторових меж; мережеві структури, зокрема, мережеві підприємства, віртуальні корпорації, кластери та нові форми горизонтального співробітництва, які в корені відрізняються від бюрократичних ієрархій та фірм в їх класичному розумінні. До останніх, зокрема, відносяться: [1, с. 51-185; 4, с. 140-142]:
опен-соурсінг (open sourcing) – рух за загальнодоступну інтелектуальну власність і безкоштовне програмне забезпечення. Вона оформляється у вигляді спільноти вчених і програмістів, які об’єднують свої інтелектуальні зусилля в онлайновій формі для обміну думками, знаннями, виконання спільних дослідницьких проектів і розробки програмного забезпечення на умовно-безкоштовній основі. Однією з перших таких структур у сфері розробки програмного забезпечення була Apache – добре відомий веб-сервер;
аутсоурсінг (outsoursing) – передача підприємством (організацією) спеціальних функцій іншим юридичним особам для їх виконання з подальшим вбудовуванням її результатів у свій повний операційний цикл з метою зниження витрат і зосередження на більш складних функціях. Країною-лідером в аутсорсингу є Індія;
інсоурсінг (insourcing) – за змістом протилежно аутсорсингу – використання внутрішніх ресурсів компанії для виконання нових функцій. Наприклад, американська компанія United Parcel Service (UPS), налагодила не лише доставку, але і ремонт у власних цехах комп’ютерів, ноутбуків і принтерів Hewlett Packard і Toshiba, відкидаючи необхідність витрачати час на пересилку зламаної техніки виробнику до його ремонтної майстерні, забирання відремонтованої техніки і доставку її до домівки клієнта.
інформування (informing) – персональний аналог використання вищезазначених форм співпраці, але для окремої особи; розширення власних можливостей у пошуку інформації, знань і розваг.
За словами Т. Фрідмана, нові форми горизонтального співробітництва руйнують старі ієрархії і «вирівнюють» світ, роблячи його «плоским». Сенс цієї метафори полягає в тому, що завдяки масовому поширенню нових і, перш за все, цифрових технологій сотні мільйонів людей з країн на кшталт Індії, Китаю, колишнього Радянського Союзу отримують можливість співпрацювати і конкурувати на світовому ринку праці, якою раніше не володіли, змінюючи усталені правила, ролі та функції організацій, механізми координації зв’язків в економіці «з вертикальних (командно-контрольних) до більш горизонтальних (комунікативно-коллаборативних)» [1, с. 249].
Виходячи з цього, на перший погляд може здаватися, що мережеві структури та нові форми горизонтального співробітництва не потребують управлінського втручання. Але, як свідчить практика, це не зовсім вірно. Посилаючись на свій особистий досвід головного редактора журналу Wired, К. Келлі зазначає, що однієї лише горизонтальної структури для досягнення найліпших результатів недостатньо, потрібно використовувати змішані моделі управління: як знизу вгору, так і зверху вниз [2, с. 174]. Пояснюючи свою думку, К. Келлі згадує експеримент з запуском онлайн-журналу HotWired, контент якого формували користувачі, невдовзі після запуску якого довелося вдатися до допомоги редакторів. З тих пір такий самий експеримент безрезультатно намагалися повторити інші видання, серед яких The Guardian, Fast Company, OhMyNews.
Те ж саме стосується сервісів з користувацьким контентом (енциклопедії «Вікіпедія», Linux та інших) і соціальних мереж (зокрема, мережі Facebook). Так, наприклад, в енциклопедії «Вікіпедія» (сервісу з користувацьким контентом) є невеличка група редакторів, які перевіряють та редагують інформацію, що додається користувачами. В ній також існують статті, правки до яких можуть зробити лише спеціальні редактори та з кожним роком з’являється все більше правил, що саме можна публікувати в енциклопедії. Мають своїх координаторів і проекти спільної розробки програмних продуктів з відкритим кодом (опен-соурсінг).
Отже, не потрібно ідеалізувати горизонтальні зв’язки в мережевих структурах. Вони так само потребують вертикальної координації, але на відміну від ієрархій – в «дозованому» обсязі.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в поглибленні теоретичних засад розуміння мережевого порядку організації та координації зв’язків в економіці на основі чого визначено, що мережеві структури та нові форми горизонтального співробітництва повинні мати стратегічне ядро, яке б координувало діяльність її учасників у помірному обсязі для забезпечення їх ефективної співпраці.
Список використаних джерел
1. Friedman T.L. The World is Flat: A Brief History of the Twentieth Century. Farrar, Straus and Giroux, NY. 2005. 674 р.
2. Келли Кевин. Неизбежно. 12 технологических трендов, которые определяют наше будущее. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2017. 347 с.
3. Encyclopedia Britannica. Network. URL: https://www.britannica.com/topic/network-sociology (дата звернення: 28.10.2019).
4. Йоханссон Ф. Эффект Медичи: возникновение инноваций на стыке идей, концепций и культур. Москва: ООО «И.Д. Вильямс», 2008. 192 с.

Post Reply

Return to “1.Управління економічними системами і процесами”