Сучасні виклики у підготовці фахівців: переваги та особливості впровадження проектних технологій

Post Reply
admin
Администратор
Posts: 55
Joined: 18 Nov 2019, 12:51

Сучасні виклики у підготовці фахівців: переваги та особливості впровадження проектних технологій

Post by admin » 21 Nov 2019, 08:09

М.Є. Рогоза, д.е.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»


Сучасні виклики у підготовці фахівців: переваги та особливості впровадження проектних технологій


Стратегічні цілі університету, що передбачені програмою розвитку майже кожного університету, мають завдання, які логічно презентують ті актуальні напрями, що реалізовуються на рівні кафедр та залишаються актуальними для наукової і освітньої діяльності. Досягнення таких цілей можливе за умови використання різнопланових ключових підходів, що передбачають ідентифікацію та врахування проблем при формуванні освітніх програм підготовки фахівців та їх реалізації. Крім того, це також необхідно буде враховувати через вплив інтернаціоналізації на базі подальшого розвитку партнерства із іноземними університетами та науковими центрами [1,3].
Реалізація завдань підготовки висококваліфікованих фахівців для сучасної економіки технологій і знань потребує модернізації структури та змісту освіти, вдосконалення її якості [2]. Вплив цих факторів ставить на перше місце системний підхід у реформуванні технічного, інформаційного, міждисциплінарного забезпечення освітнього процесу та дослідження переваг та недоліків впровадження проектних технологій в діяльність вітчизняних ВНЗ в сучасних умовах [4]. Системний підхід надає можливість врахування вимог економіки та бізнесу до забезпечення якості освітніх послуг, що формуються і реалізуються кафедрами [3], а також використання методів аналізу, синтезу, групування та порівняння проектних технологій, що можуть використовуватися на підприємствах та у ВНЗ з метою формування необхідних компетенцій фахівців. Оскільки проектна технологія є технологією навчання, а її метою є створення під час виконання студентами навчального проекту, то реалізація проектної технології залежить від проміжку часу та обсягів проектної роботи, що будуть визначені у її самостійних завданнях, виду співпраці студентів у цьому процесі діяльності та ролі викладача.
Вплив сучасних викликів в економічному середовищі та управління і розуміння процесів в таких умовах діяльності ставлять завдання для формування підходів і технологій, що ефективно забезпечують якість вищої освіти при підготовці фахівців.
Одна із загальних компетентностей є комунікабельність фахівця може бути сформована з урахуванням фахової, практичної та проектної підготовки, про необхідність якої особливо підкреслюють роботодавці. Фахівець із одного профілю із завищеним рівнем самооцінки, відсутністю критичного розуміння та оцінки самого себе, є не готовим до визовів реального життя, має значні ризики не отримати роботу за фахом. Крім того, роботодавцями також підкреслюється, що фахівець в «чистому» виді не завжди потрібен, так як функції у процесах діяльності можуть мати та і мають характер значної дифузії та ширини обсягів [3]. Тому, потрібні комплексні фахівці, що можуть бути використовуватись та комунікувати в умовах процесів у внутрішньому та зовнішньому середовищі діяльності економічного об’єкта. Формування механізму реалізації підготовки фахівців здатних вирішувати складні завдання в процесах діяльності забезпечується системністю підготовки фахівців з використанням логіки, в основі якої лежать фундаментальна та фахова підготовка з використанням математики, математичного моделювання, інформаційних технологій і систем ( навіть основ програмування), економіки та управління. На це звернули увагу представники різних галузей економіки та бізнесу на круглому столу у Полтавському університеті економіки і торгівлі (14.11.2018 р.) «Сучасні підходи до забезпечення якості практичної підготовки випускників спеціальності 051 «Економіка»» [3]. Звичайно дієвість механізму вирішення зазначених проблем вимагає підходів до управління освітнім процесом та формування його середовища [2], що має ознаки значного рівня міждисциплінарності та гнучкості освітніх та дослідницьких програм [3]. Це вимагає зниження рівня міжфакультетских бар’єрів, концентрацію ресурсів і зусиль на тих напрямах використання кадрів, в яких особливо є необхідність та актуальність для інформаційної та інноваційної економіки держави [2]. Тому на перше місце виходить системність формування політики університету та кафедр, яка, по-суті, готовить до сприйняття ризиків при освоєнні нових напрямів теоретичної та практичної підготовки з компетентностей фахівців, які необхідні на ринку праці [3].
Тому, кафедрою економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем запропоновано на ринку освітніх послуг нові, більш вдосконалені, освітні програми, які побудовані на міждисциплінарному підході та орієнтовані на практико-орієнтоване навчання. Такими освітніми програмами є Економічна кібернетика та Інформаційні системи в економіці та бізнес-аналітика, а за спеціальністю Менеджмент (разом з кафедрою Менеджмент) - «Менеджмент інформаційних ресурсів» [3].
Кожна із освітніх програм забезпечує на міждисциплінарному підході майбутньому фахівцю володіння технологіями моделювання та аналізу бізнес-процесів, основами програмування та сучасними комп’ютерними технологіями для вирішення економічних та управлінських задач, знаннями необхідними для ефективного вирішення бізнес-задач в умовах невизначеності та ризику на основі поєднання новітніх методів обробки великих масивів даних, інформаційних технологій, статистичних методів аналізу даних та методів економіко-математичного моделювання, управління інформаційними ресурсами, проектування, створення та використання інформаційних систем в економіці, аналіз інформації та прогнозування розвитку економічних систем, управління та використання інформаційних ресурсів і їх безпекою [3].
Важливий рівень значущості у реалізації завдань кожної освітньої програми є технології проектного навчання. Формування таких технологій на методах аналізу, синтезу, групування та їх порівняння визначає сутність поняття «проектна технологія» для порівняння економічних та навчальних проектів і дослідженню переваг та недоліків впровадження проектних технологій при підготовці фахівців. Для забезпечення досягнення цілей якісних результатів необхідно ідентифікувати особливості поставлених завдань проектного навчання та спрогнозувати результати впровадження проектних технологій з точки зору викладача і студента.
Практичну значимість впровадження проектних технологій в освітній процес необхідно розглядати з позиції не тільки зміни традиційного підходу до викладання окремих дисциплін [4], а і із необхідності забезпечення формування компетентностей фахівця на умовах міждисциплінарного підходу проектного завдання. Такий підхід забезпечує не тільки спеціальні фахові знання, а забезпечує рівень навчання для формування комунікаційних компетентностей. Метод проектів ( або проектна технологія) здатен забезпечувати поставлені досягнення у формуванні таких компетенцій, оскільки створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує їх мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей [4]. Говним завданням при проведенні проектного навчання залишається освоєння методики та технології проектної роботи з визначенням проблемних задач у діяльності економічного об’єкта оскільки для цього необхідні знання із декількох фахових дисциплін.
Дослідження особливостей впровадження проектних технологій надає підстави для викладача формувати постановку завдання для виконання проектного завдання на умовах отримання результату за чітко визначеними параметрами та видом звітності. Домінуючими є практико-орієнтовані проекти, які використовуються для підготовки фахівців, з метою розвитку у них мотивації для освоєння професійних знань , ознайомлення із специфікою професійної діяльності, та, як наслідок, викликають інтерес і потребу в засвоєнні методів, засобів, технологій навчання, що надаються при вивченні фахових дисциплін. Впровадження проектних технологій має також особливості в організації роботи студентів або їх груп (як командн) [4].
Впровадження проектних технологій в навчальний процес залишається перспективним видом організації самостійної роботи студента, але має різні рівні ризиків і для студента і для викладача, вирішення яких можливе за умови формування чітко зрозумілих цілей та методів і технологій досягнення результатів підвищення якості навчання.
Література:
1. Рогоза М.Є. Системні підходи в реалізації інформаційних технологій розвитку університету/ Якість вищої освіти: сучасні тенденції та перспективи розвитку освітньої діяльності вищого навчального закладу: Матеріали ХLІ Міжнародної науково-методичної конференції (м. Полтава, 18-19 лютого 2016 року). - –Полтава: ПУЕТ, 2016. – С.25-32.
2. Рогоза М.Є. Особливості організації та системних підходів створення SMART-університету//“Якість вищої освіти: чинники формування конкурентоспроможності випускників”: матеріали ХХХIХ міжнарод. наук.-метод. конф.(Полтава, 23-24 січня 2014 р.):у 2 ч.- Полтава: ПУЕТ, 2014- Ч.1. - С.17-20.
3. Рогоза М.Є. Сучасні виклики у підготовці фахівців та їх вплив на формування освітнього процесу /М.Є. Рогоза. // Матеріали XLVIII Міжнар. наук.-метод. конф. „Якість вищої освіти: компетентнісний підхід у підготовці сучасного фахівця” (м. Полтава, 14-15 листопада 2018 р.). – Полтава: ПУЕТ, 2018. – С.191-194.
4. Шацька З.Я. Впровадження проектних технологій в діяльність ВНЗ: переваги та недоліки. / З.Я. Шацька/ Ефективність організаційно - економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти україни: v Міжнародна науково-практична конференція// Вісник КНУТД/ Спецвипуск /Серія «економічні науки»/ Київський національний університет технологій та дизайну/ - с. 374- 383. - джерело доступу-https://er.knutd.edu.ua/bitstream/12345 ... 74-383.pdf

Post Reply

Return to “10.Перспективи сучасних освітніх програм підготовки фахівців: переваги та проблеми.”